1. Словник української мови у 20 томах

розкрилля

РОЗКРИ́ЛЛЯ, я, с.

1. Широко розгорнені крила: широкий розмах крил.

У небо, надвиш, у стужу прелюту, до сонця, Ікаре, ти, рабе розкриль, отам і здобувши останню покуту, розпалиш, як горно, нагірний свій біль (В. Стус);

* Образно. Країна підноситься все стрімкіше вгору .. на чудесних розкриллях розуму, праці (з публіц. літ.).

2. перен. Обриси чого-небудь у вигляді розгорнених крил.

Поспішали ешелони Туди – на південь золотий. Вона не раз з розкрилля мосту Одна вдивлялася услід (П. Усенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкрилля — розкри́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розкрилля — -я, с. 1》 Широко розгорнені крила; широкий розмах крил. 2》 перен. Обриси чого-небудь у вигляді розгорнених крил. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкрилля — РОЗКРИ́ЛЛЯ, я, с. 1. Широко розгорнені крила: широкий розмах крил. *Образно. Наша країна підноситься все стрімкіше вгору.. на чудесних розкриллях розуму, праці, таланту, зцементованих волею партії (Рад. літ-во, 1, 1962, 3). 2. перен. Словник української мови в 11 томах