1. Словник української мови у 20 томах

розкришений

РОЗКРИ́ШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розкриши́ти.

* Образно. Між хмарами бавилось у жмурки сонце; коли воно вискакувало на чисте плесо, тоді по золотистій рівнині густо пливли тіні розкришених хмар (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкришений — розкри́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розкришений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкришити. || розкришено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкришений — РОЗКРИ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкриши́ти. *Образно. Між хмарами бавилось у жмурки сонце; коли воно вискакувало на чисте плесо, тоді по золотистій рівнині густо пливли тіні розкришених хмар (Стельмах, II, 1962, 274). Словник української мови в 11 томах