розкроювати
РОЗКРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., що.
1. Розріза́ти, розтинати за певним зразком тканину, шкіру і т. ін. на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття і т. ін.; кроїти.
Перш ніж розкроювати тканину, її треба настелити на спеціальні столи (з газ.);
// Розріза́ти на частини відповідної форми і розміру які-небудь матеріали для виготовлення або ремонту чогось, виконання певних робіт і т. ін.
Настав довгожданий день: алмаз розкроїв і вирізав 15 листів, і жоден з них не пішов у брак (з газ.);
Розкроїти листи заліза.
2. розм. Розсікати, розрубувати до крові.
[Молодий хлопець (здіймаючи уламок кришталю):] Бігме, не втерплю, голову розкрою! (Леся Українка);
І брову ж розкроїв [Василько] – то з коня впав... – отой шрам і досі знати (А. Головко).
3. перен., рідко. Розділяти на частини (час і т. ін.).
Кожна господарка подумки вже зранку “ розкроює” свій час, продумує, що їй необхідно зробити до чи після роботи (з газ.).
Значення в інших словниках
- розкроювати — розкро́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розкроювати — див. різати Словник синонімів Вусика
- розкроювати — -юю, -юєш, недок., розкроїти, -ою, -оїш, док., перех. 1》 Розрізати, розтинати за певним зразком тканину, шкіру і т. ін. на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття і т. ін.; кроїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкроювати — КРО́ЇТИ (розрізати тканину, шкіру тощо на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття тощо), РОЗКРО́ЮВАТИ, КРА́ЯТИ розм.; ВИКРО́ЮВАТИ (вирізати з тканини, шкіри такі частини). — Док.: покро́їти, розкро́їти, покра́яти, ви́кроїти. Словник синонімів української мови
- розкроювати — РОЗКРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех. 1. Розріза́ти, розтинати за певним зразком тканину, шкіру і т. ін. на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття і т. ін.; кроїти. Словник української мови в 11 томах