розкудлувати
РОЗКУ́ДЛУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКУ́ДЛАТИ, аю, аєш, док., кого, що, розм.
Робити кудлатим, патлатим, кошлатим (волосся, шерсть); розскубувати, розкуйовджувати.
Христина без церемонії махнула на Ломицького вишиваним рушником, зачепила його по голові, розкудлала волосся (І. Нечуй-Левицький);
Розкудлати песика.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкудлувати — розку́длувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розкудлувати — див. розкудлати. Великий тлумачний словник сучасної мови