розкуйдувати

РОЗКУ́ЙДУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКУ́ЙДАТИ, аю, аєш і РОЗКУ́ЙДИТИ, джу, диш, док., що, рідко.

Те саме, що розкуйо́вджувати.

Змиють чумакові головоньку дрібні дощі, а розчешуть густі терни, а висушить ясне сонце, а розкуйдить буйний вітер... (М. Коцюбинський).