1. Словник української мови у 20 томах

розладжений

РОЗЛА́ДЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до розла́дити.

Всі ті люди – то солдати, німецькі та мадьярські солдати, але всі якісь спантеличені, пущені самопас, розладжені, вибиті з солдатської колії (І. Багряний);

// у знач. прикм.

Розладжений рояль;

Розладжена психіка.

2. у знач. прикм., рідко. Який перестав ладити з ким-небудь, перебуває в незгоді з кимсь.

Живе [Огей] тут, у своїй родині, як вовк у чужій норі, незрозумілий для самого себе, дружини і малих дітей, які виховуються серед розладжених двох істот – їхніх батьків (Олесь Досвітній).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розладжений — розла́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розладжений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розладити. 2》 у знач. прикм., рідко. Який перестав ладити з ким-небудь, перебуває в незгоді з кимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розладжений — РОЗЛА́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розла́дити. 2. у знач. прикм., рідко. Який перестав ладити з ким-небудь, перебуває в незгоді з кимсь. Словник української мови в 11 томах