розласуватися
РОЗЛА́СУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко РОЗЛА́СИТИСЯ, а́шуся, а́сишся, док., розм.
Почати відчувати ще більше бажання поласувати чим-небудь.
Осавулиха випила один кухлик до дна і розласувалась: в неї аж губи злиплись од варенухи (Леся Українка);
Він голодний, та й я, як вечір побачив, то розласувався на вечерю. – Ану, Варко, давай там що єсть! (Б. Грінченко);
// на що, перен. Почати відчувати ще більше бажання, охоту до чого-небудь.
Тим часом хлопці, вчинивши одну штуку, розгулялись та розласувались на такі штуки (І. Нечуй-Левицький);
– Наталко! Стоїть між подругами, як і не чує. Теж, мабуть, на землю розласилась, витягнула за всіма шию туди, вперед (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розласуватися — розла́суватися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- розласуватися — -уюся, -уєшся і рідко розласитися, -ашуся, -асишся, док., розм. Почати відчувати ще більше бажання ласувати чим-небудь. || на що, перен. Почати відчувати ще більше бажання, охоту до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розласуватися — РОЗЛА́СУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко РОЗЛА́СИТИСЯ, а́шуся, а́сишся, док., розм. Почати відчувати ще більше бажання ласувати чим-небудь; // на що, перен. Почати відчувати ще більше бажання, охоту до чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
- розласуватися — Розласуватися, -суюся, -єшся гл. Разлакомиться. Словник української мови Грінченка