розлаяти
РОЗЛА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., кого, розм.
Почати дуже лаяти кого-небудь; дуже вилаяти.
– Я думала – розлає [професор] Тоню на всі сто (О. Кундзич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розлаяти — розла́яти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розлаяти — -аю, -аєш, док., перех., розм. Почати дуже лаяти кого-небудь; дуже вилаяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розлаяти — РОЗЛА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Почати дуже лаяти кого-небудь; дуже вилаяти. — Я думала — розлає [професор] Тоню на всі сто (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 16). Словник української мови в 11 томах