1. Словник української мови у 20 томах

розлуплюватися

РОЗЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗЛУПИ́ТИСЯ, упиться, мн., розлу́пляться; док., розм.

1. Те саме, що розлу́щуватися.

2. тільки док. Розколотися, розбитися на шматки.

3. Пас. до розлу́плювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлуплюватися — розлу́плюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови