1. Словник української мови у 20 томах

розлущити

РОЗЛУ́ЩИТИ див. розлу́щувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлущити — розлу́щити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розлущити — див. розлущувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розлущити — ЛУ́ЩИТИ (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), ЗЛУ́ЩУВАТИ, ОБЛУ́ЩУВАТИ, ВИЛУ́ЩУВАТИ, ЛУЗА́ТИ, ТЕРЕБИ́ТИ, ВИЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЩУВАТИ, РОЗЛУ́СКУВАТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБДИРА́ТИ (картоплю від лушпини, яйце від шкаралупи тощо). Словник синонімів української мови
  4. розлущити — РОЗЛУ́ЩИТИ див. розлу́щувати. Словник української мови в 11 томах