розлюбитися

РОЗЛЮБИ́ТИСЯ див. розлюбля́тися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлюбитися — розлюби́тися 1 дієслово доконаного виду перестати любити кого-, що-небудь розлюби́тися 2 дієслово доконаного виду перестати любити одне одного Орфографічний словник української мови
  2. розлюбитися — див. розлюблятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розлюбитися — РОЗЛЮБИ́ТИСЯ див. розлюбля́тися. Словник української мови в 11 томах
  4. розлюбитися — Розлюбитися, -блюся, -бишся гл. Разлюбить, перестать любить. Щоб серцю можна розлюбитись, утихомиритись на час. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка