розлючування

РОЗЛЮ́ЧУВАННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. розлю́чувати і розлю́чуватися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлючування — розлю́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розлючування — -я, с. Дія і стан за знач. розлючувати і розлючуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розлючування — РОЗЛЮ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. розлю́чувати і розлю́чуватися. Словник української мови в 11 томах