розляканий

РОЗЛЯ́КАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розляка́ти;

// у знач. прикм.

Над луками, над горбами галасувало розлякане, наполохане гайвороння, воно то обсідалося на землю, то знову зривалося вгору (Ю. Мушкетик).