розляпувати
РОЗЛЯ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛЯ́ПАТИ, аю, аєш, док., що.
1. Розпліскувати, розкидати що-небудь краплями, бризками; розбризкувати.
[Катря:] Та що ти ото робиш там, Панасе? Нащо то розляпуєш чорнило? (С. Васильченко);
Між небом і землею каламуть: то кінські копита розляпують багнюку (Григорій Тютюнник);
* Образно. Фіранки стримують сонце .. до кімнати пускають тільки саме щире золото. Золото падає дрібною мжичкою на фікуса, на герань, воно розляпало веселі калюжі на підлозі (Б. Антоненко-Давидович).
2. також без дод., розм. Розголошувати (секрети, таємниці).
– Який я базікало? – образився Микита Дудка. – Аби ви не розляпали, а з мене хоч жили тягни, не скажу (П. Панч);
– Я сказала Жені про твою таємницю, – пояснила Льошці Галя. – Вже розляпала? – суворо кинув Льошка вбік Галі (Ю. Мокрієв).
Значення в інших словниках
- розляпувати — розля́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розляпувати — (воду) РОЗПЛІСКУВАТИ, розхлюпувати; (секрет) РОЗГОЛОШУВАТИ. Словник синонімів Караванського
- розляпувати — -ую, -уєш, недок., розляпати, -аю, -аєш, док. 1》 перех. Розпліскувати, розкидати що-небудь краплями, бризками; розбризкувати. 2》 перех. і неперех., розм. Розголошувати (секрети, таємниці). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розляпувати — РОЗБРИ́ЗКУВАТИ (рідину); РОЗХЛЮ́ПУВАТИ (хлюпаючи); РОЗЛЯ́ПУВАТИ, РОЗПЛІ́СКУВАТИ, РОЗПЛЮ́СКУВАТИ розм. (ляпаючи). — Док.: розбри́зкати, розхлю́пати, розля́пати, розплеска́ти, розплю́скати. Вулицею часом промчить, розбризкуючи рідке болото, машина (Я. Словник синонімів української мови
- розляпувати — РОЗЛЯ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛЯ́ПАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. Розпліскувати, розкидати що-небудь краплями, бризками; розбризкувати. [Катря:] Та що ти ото робиш там, Панасе? Нащо то розляпуєш чорнило? (Вас. Словник української мови в 11 томах
- розляпувати — Розляпувати, -пую, -єш сов. в. розляпати, -паю, -єш, гл. 1) Разбрызгивать, разбрызгать, расплескать. 2) Разбалтывать, разболтать, разгласить. Словник української мови Грінченка