розлізлий
РОЗЛІ́ЗЛИЙ, а, е.
1. Який розлізся, розповзся (від старості, тривалого користування і т. ін.).
Максим подивився на свої пальці, що вилазили з мокрої розлізлої бурки (І. Багряний).
2. перен. Нерівний, покручений; незграбний.
Писання .. букв було для мене твердим горіхом: усякі знаки з-під моїх рук виходили криві.., розлізлі (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розлізлий — Розлі́злий: — нерівний, покручений, незграбний [48] Словник з творів Івана Франка
- розлізлий — розлі́злий прикметник Орфографічний словник української мови
- розлізлий — -а, -е, рідко. 1》 Який розлізся, розповзся (від тривалого користування і т. ін.). 2》 перен. Нерівний, покручений; незграбний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розлізлий — РОЗЛІ́ЗЛИЙ, а, е, рідко. 1. Який розлізся, розповзся (від ветхості, тривалого користування і т. ін.). 2. перен. Нерівний, покручений; незграбний. Писання.. букв було для мене твердим горіхом: усякі знаки з-під моїх рук виходили криві.., розлізлі (Фр., І, 1955, 241). Словник української мови в 11 томах