1. Словник української мови у 20 томах

розмагнічування

РОЗМАГНІ́ЧУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. розмагні́чувати і розмагні́чуватися.

Як тільки розпочалася війна, група Александрова виїхала на Балтику, де зайнялася розмагнічуванням кораблів, що забезпечувало надійний захист від неконтактних мін (з наук.-попул. літ.);

За результатами T- і AF- розмагнічувань, які підтверджено магнітно-мінералогічними даними, виділено три головні компоненти природної залишкової намагніченості (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмагнічування — розмагні́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розмагнічування — -я, с. Дія за знач. розмагнічувати і розмагнічуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмагнічування — РОЗМАГНІ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розмагні́чувати і розмагні́чуватися. Як тільки розпочалася війна, група Александрова виїхала на Балтику, де зайнялася розмагнічуванням кораблів, що забезпечувало надійний захист від неконтактних мін (Знання.., 5, 1971, 9). Словник української мови в 11 томах