1. Словник української мови у 20 томах

розмазаний

РОЗМА́ЗАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до розма́зати.

Отава глянув на підпис. Чорні, хапливо розмазані літери: Тая Зикова (П. Загребельний).

2. у знач. прикм. Позбавлений чітких обрисів; розпливчастий.

Прозорі розмазані хмари стояли непорушно, неначе плавали в тихому мертвоводді (І. Нечуй-Левицький);

Принц Георг раптово зупиняється, злегка підводить голову й широкими сталево-сірими враженими очима дивиться в стіну. На стіні схвильовано гойдається його розмазана тінь (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмазаний — розма́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розмазаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розмазати. || розмазано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Позбавлений чітких обрисів; розпливчастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмазаний — Розма́заний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розмазаний — РОЗМА́ЗАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розма́зати. Отава глянув на підпис. Чорні, хапливо розмазані літери: Тая Зикова (Загреб., Диво, 1968, 291). 2. у знач. прикм. Позбавлений чітких обрисів; розпливчастий. Словник української мови в 11 томах