розмай-коса
РОЗМА́Й-КОСА́, розма́й-коси́, ч., етн., заст.
Брат нареченої, який розплітає їй косу.
Ой глянь, дівчино, крізь калач карими очима та й заплач, бо іде твій розмай-коса (Сл. Б. Грінченка);
Ось твій їде, Розмай-коса... Горіховий цвіт, Що зав'язав світ... (Є. Гуцало).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розмай-коса — розма́й-коса́ іменник чоловічого роду, істота брат нареченої Орфографічний словник української мови
- розмай-коса — РОЗМА́Й-КОСА́, розма́й-коси́, ч., етн., заст. Брат нареченої, який розплітає їй косу. Ой глянь, дівчино, крізь калач карими очима та й заплач, бо іде твій розмай-коса (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах