розмариновий

РОЗМАРИ́НОВИЙ, рідко РОЗМАРИ́ННИЙ, а, е.

Прикм. до розмари́н 1.

Як вернувсь Олексій додому, подала йому Мар'янка розмаринову квітку (П. Куліш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмариновий — розмари́новий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розмариновий — -а, -е. Прикм. до розмарин 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмариновий — РОЗМАРИ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до розмари́н 1. Як вернувсь Олексій додому, подала йому Мар’янка розмаринову квітку (П. Куліш, Вибр., 1969, 296). Словник української мови в 11 томах