розмелюватися
РОЗМЕ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗМОЛО́ТИСЯ, мелю́ся, ме́лешся, док.
1. тільки 3 ос. Від подрібнення, розтирання перетворюватися на борошно (про зерно).
Розмелюється жито;
* Образно. Роман старається брати з макітри поменше зерна, ніби таким робом його побільшає, але зерно все зменшується, і пальці зашкрібають із самого дна. І стоїть у сінях, не розмелюючись, теплий подух поля і сонця. Зерно сиплеться з Романових пальців, ніби з колосся (Б. Харчук);
// Від подрібнення, розтирання перетворюватися на порошок.
Черепашник порівняно легко розмелюється (з наук. літ.).
2. перев. док., перен., фам. Почати говорити багато зайвого; розбазікатися.
[Пані (сердито):] Що то розмололась.., стара! Годі базікать чорт знає що! (С. Васильченко).
3. тільки недок. Пас. до розме́лювати 1.
Значення в інших словниках
- розмелюватися — розме́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розмелюватися — -ююся, -юєшся, недок., розмолотися, -мелюся, -мелешся, док. 1》 тільки 3 ос. Від подрібнення, розтирання перетворюватися на борошно (про зерно). || Від подрібнення, розтирання перетворюватися на порошок. 2》 перев. док., перен., фам. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розмелюватися — РОЗМЕ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗМОЛО́ТИСЯ, мелю́ся, ме́лешся, док. 1. тільки 3 ос. Від подрібнення, розтирання перетворюватися на борошно (про зерно); // Від подрібнення, розтирання перетворюватися на порошок. Словник української мови в 11 томах