розметений

РОЗМЕ́ТЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розмести́.

Він розпачливо хапався за думку про бога, але з жахом відчував, що в цій землі не помагає навіть бог, бо він чи то втонув у бездонних болотах, чи заблукав на манівцях між чорнолісами, чи був розметений свавільними могутніми ріками (П. Загребельний);

Розметеним ураганом листям несуться вулицями учасники великого свята. (В. Винниченко).