розмитий
РОЗМИ́ТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до розми́ти.
Ступивши на землю, я .. побачив осла з повними кошиками на спині, що переступав обережно через каміння розмитого бруку (М. Коцюбинський);
Шлях крутий, розмитий потоками, не через кожен багнистий струмок машина пройде (В. Кучер);
* Образно. Шовкопряд по-панібратськи обняв Оридогу за плечі, порадив не згадувати розмите дощами та вивіяне вітрами минуле (С. Чорнобривець).
2. у знач. прикм. Позбавлений чіткості, яскравості, виразності.
Він бачив розмиту татову постать, що зникла, затулена іншими постатями, і ковтав мовчки сльози (А. Дімаров);
Перебуваючи в просторі далеко від Сонця, комети мають вигляд дуже слабких, розмитих, світлих плям з ядром у центрі (з навч. літ.);
Розмите зображення;
// розми́то, безос. пред.
Здобутки Хмельницького розмито, спотворено так швидко, менш аніж за піввіку (Г. Колісник).
Значення в інших словниках
- розмитий — розми́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розмитий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розмити. || розмито, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Позбавлений чіткості, яскравості, виразності (про колір, розпис і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розмитий — А, -е. Непевний. Розмитий партнер. Словник сучасного українського сленгу
- розмитий — НЕВИРА́ЗНИЙ (який не чітко виділяється, якого погано видно), НЕЧІТКИ́Й, НЕЯ́СНИ́Й, БЕЗФО́РМНИЙ, РОЗПЛИ́ВЧАСТИЙ (РОЗПЛИ́ВЧАТИЙ рідше), ПЛИВКИ́Й, ХИСТКИ́Й (який не має чітких обрисів); РОЗМИ́ТИЙ, ЗМА́ЗАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- розмитий — РОЗМИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розми́ти. Ступивши на землю, я .. побачив осла з повними кошиками на спині, що переступав обережно через каміння розмитого бруку (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- розмитий — Розмитий, -а, -е 1) Размытый. 2) вони між собо́ю не розмита вода. — Они межъ собой очень дружны. Ном. № 9525. Словник української мови Грінченка