розмонтування
РОЗМОНТУВА́ННЯ, я, с., техн.
Дія за знач. розмонтува́ти.
Після крадіжки автомашина переховується у надійному місці (наприклад, у закритому гаражі, зареєстрованому на сторонню особу), де на неї чекає розмонтування на запасні частини чи експорт за підробленими документами в іншу країну (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розмонтування — розмонтува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови