1. Словник української мови у 20 томах

розмотувальний

РОЗМО́ТУВАЛЬНИЙ, а, е.

Той, який розмотує, може розмотувати.

Побудовано математичні та структурні моделі, проведено аналітичні дослідження стрічкопровідних систем рулонних друкарських трафаретних машин, які включають друкарські секції, живильний (розмотувальний) і намотувальний пристрої (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмотувальний — розмо́тувальний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розмотувальний — -а, -е. Стос. до розмотування. || Який признач., служить для розмотування чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови