розмічатися
РОЗМІЧА́ТИСЯ, а́ється, недок.
Пас. до розміча́ти 1.
Михась Лобанок якось сказав, що йому набридло ходити далеко до столу, на якому розмічалися вікна на гільзах (П. Автомонов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розмічатися — розміча́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розмічатися — -ається, недок. Пас. до розмічати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розмічатися — РОЗМІЧА́ТИСЯ, а́ється, недок. Пас. до розміча́ти 1. Михась Лобанок якось сказав, що йому набридло ходити далеко до столу, на якому розмічалися вікна на гільзах (Автом., Щастя.., 1959, 82). Словник української мови в 11 томах