рознавіснілий

РОЗНАВІСНІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до рознавісні́ти.

Рознавісніла від болю тварина не вмовкала;

// у знач. прикм.

Рознавісніла юрба.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me