рознервувати
РОЗНЕРВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого.
Викликати в кого-небудь стан нервового збудження, хвилювання; розхвилювати.
Обід, на який вона пішла до спільної їдальні наперекір своїй ранішній постанові, знов роздражнив і рознервував її (І. Франко);
– Лишім ту глупу суперечку. Доро... – обізвалася. Ти видиш, Богдан завзявся нарочно нас нині обох на тім тлі рознервувати (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рознервувати — рознервува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- рознервувати — -ую, -уєш, док., перех. Викликати в кого-небудь стан нервового збудження, хвилювання; розхвилювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рознервувати — ДРАТУВА́ТИ (збуджувати, посилювати в кого-небудь якесь відчуття, почуття), НЕРВУВА́ТИ, РОЗДРАТО́ВУВАТИ розм., ДРАЖНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЖНЮВАТИ розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм., РОЗ'Я́ТРЮВАТИ розм., ША́РПАТИ зі сл. душу, серце, нерви і т. ін. Словник синонімів української мови
- рознервувати — РОЗНЕРВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Викликати в кого-небудь стан нервового збудження, хвилювання; розхвилювати. Обід, на який вона пішла до спільної їдальні наперекір своїй ранішній постанові, знов роздражнив і рознервував її (Фр., II, 1950, 307). Словник української мови в 11 томах