розпатланий

РОЗПА́ТЛАНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. до розпа́тлати.

Волосся на голові, на короткій бороді стирчало, неначе розпатлане вітром (І. Нечуй-Левицький).

2. у знач. прикм. Те саме, що розкуйо́вджений 2, 3.

У хату увійшла Уляна – розпатлана, бліда, тремтить уся (Панас Мирний);

На самій дорозі стояв розпатланий дядько (В. Винниченко);

На порозі з'явилася розпатлана Маріїна голова (П. Панч);

Пролітають лебеді. Вони летять нижче розпатланих, обвислих хмар (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпатланий — розпа́тланий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розпатланий — Нечесаний, незачесаний, скудланий, скуйовджений, запатланий, розкудовчений і всі п. ф. від РОЗКУДОВЧИТИ. Словник синонімів Караванського
  3. розпатланий — див. кошлатий; розлогий Словник синонімів Вусика
  4. розпатланий — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розпатлати. 2》 у знач. прикм. Те саме, що розкуйовджений 2), 3) Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розпатланий — КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. розпатланий — Розпа́тланий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розпатланий — РОЗПА́ТЛАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розпа́тлати. Волосся на голові, на короткій бороді стирчало, неначе розпатлане вітром (Н.-Лев., III, 1956, 21). 2. у знач. прикм. Те саме, що розкуйо́вджений 2... Словник української мови в 11 томах