1. Словник української мови у 20 томах

розпатякати

РОЗПАТЯ́КАТИ, аю, аєш, док., що, зневажл.

Розголосити якусь таємницю.

Бжеський був надто балакучий і за келехом міг розпатякати багато зайвого про Московський похід (З. Тулуб);

Антон стрельнув настороженим оком на Катерину, яка, мабуть, уже встигла розпатякати і про заморські заробітки (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпатякати — розпатя́кати дієслово доконаного виду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. розпатякати — -аю, -аєш, док., перех., зневажл. Розголосити якусь таємницю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпатякати — РОЗГОЛОСИ́ТИ (піддати розголосові, обнародувати щось), РОЗБО́ВКАТИ розм., РОЗЛЯ́ПАТИ розм., ВИ́ЛЯПАТИ розм., РОЗПЛЕСКА́ТИ розм., РОЗКЛЕПА́ТИ розм., РОЗТРІПА́ТИ розм., РОЗДЗВОНИ́ТИ розм., РОЗПАТЯ́КАТИ розм., РОЗМОЛО́ТИ розм., РОЗБАЗІ́КАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. розпатякати — РОЗПАТЯ́КАТИ, аю, аєш, док., перех., зневажл. Розголосити якусь таємницю. Бжеський був надто балакучий і за келехом міг розпатякати багато зайвого про Московський похід (Тулуб, Людолови, І, 1957, 8); Антон стрельнув настороженим оком на Катерину, яка... Словник української мови в 11 томах