1. Словник української мови у 20 томах

розпертий

РОЗПЕ́РТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розпе́рти.

Вузькою, порослою споришем вулицею з паші вертається череда. корови йдуть швидко, поспішають. Важкі вим'я – розперті молоком (Ю. Мушкетик);

// у знач. прикм.

Розперті кишені.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпертий — розпе́ртий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розпертий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розперти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпертий — РОЗПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпе́рти. Словник української мови в 11 томах