1. Словник української мови у 20 томах

розпечений

РОЗПЕ́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розпекти́.

Мріється [Орисі] далеке небо безхмарне, білі розпечені палом мури, сліпуче сонячне сяйво (М. Старицький);

Розпечений сонцем залізний щиток затуляв і без того маленьке густо заґратоване вікно (І. Багряний);

Розпечені за день скелі ще дихали згори на бійців ніжним теплом (О. Гончар);

// у знач. прикм.

Молот знову бгав і місив розпечене залізо (І. Сенченко);

З розпеченими обличчями, обілляні потом, замазані болотом, метушаться люди коло вогню (М. Коцюбинський);

* Образно. Але ж не можна людність дратувати. .. Тут треба мирно. Все перетривати. Схизматики – розпечений народ (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпечений — розпе́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розпечений — [розпечеинией і роспечеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. розпечений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпекти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розпечений — як (мов, ні́би і т. ін.) розпе́чений шво́рінь. Дуже виразно, чітко. — Дивний сон мені приснився ниньки. Ніби повторення того самого, що тоді — на Херсонщині. Згадуєш? — Атож. Той мені врізався мов розпечений шворінь. Тільки ти ж тоді не доказала його… (О. Бердник). Фразеологічний словник української мови
  5. розпечений — ГАРЯ́ЧИЙ (який має високу температуру; сильно нагрітий), РОЗПЕ́ЧЕНИЙ, РОЗЖА́РЕНИЙ, ЖАГУ́ЧИЙ, ПА́ЛЕ́НИЙ, ВОГНЕ́ННИЙ, ВОГНЯ́НИ́Й, ВОГНИ́СТИЙ розм., ОГНЕ́ННИЙ розм., ОГНЯ́НИ́Й розм. Словник синонімів української мови
  6. розпечений — Розпе́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розпечений — РОЗПЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпекти́. Молот знову бгав і місив розпечене залізо (Сенч., На Бат. горі, 1960, 17); Мріється [Орисі] далеке небо безхмарне, білі розпечені палом мури, сліпуче сонячне сяйво (Стар., Облога.. Словник української мови в 11 томах