1. Словник української мови у 20 томах

розплакуватися

РОЗПЛА́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПЛА́КАТИСЯ, а́чуся, а́чешся, док.

1. Почати плакати.

Йому здавалося, що .. сидить знов на жолобі в стайні при своїх волах, яких очі звернені на нього, а вони самі спокійні жують – і він чує їх сильний, теплий віддих... Тоді розплакувався, мов дитина... (О. Кобилянська);

Охопило [Олену] почуття безпорадності, потреба захисту. Вона не витримала, розплакалася (Григорій Тютюнник).

2. перен., розм. Почати дуже скаржитися, намагаючись викликати співчуття, жалість.

[Горлов:] Базіка! Що він знає про війну громадянську .. А він розплакався (О. Корнійчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розплакуватися — розпла́куватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розплакуватися — див. плакати Словник синонімів Вусика
  3. розплакуватися — див. розплакатися. Великий тлумачний словник сучасної мови