розпластаний
РОЗПЛА́СТАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до розпласта́ти.
Розпластане в безсиллі тіло поривається встати. .. І нарешті таки встає (І. Багряний);
Літак мчав униз, до землі, і вітер свистів під широко розпластаними крилами (В. Собко);
Підняв [Петру] її з землі і побачив, що то не хустка, а розпластаний вітром аркуш паперу (М. Чабанівський).
2. у знач. прикм. Який лежить пластом, навзнак або на грудях, обличчям донизу.
Уся підлога була вкрита розпластаними та скарлюченими людськими тілами (Ю. Збанацький);
Глибокий стогін вихопився з грудей сонного, він захарчав, затіпався розпластаним тілом, а тінь метнулася поміж нарами, загубилася в темряві... (А. Дімаров).
3. у знач. прикм., розм. Який витягнувся в стрімкому русі (перев. про коней).
Промигнув, щось белькочучи, якийсь дядько, а ми все стрибали на розпластаних конях униз (П. Панч).
Значення в інших словниках
- розпластаний — Розпростертий, (реґіоналізм) .. Помахуючи розпластаними крилами, плавав яструб високо над полонинами. [ЗБ 35]; [ВЛ] Словник з творів Івана Франка
- розпластаний — розпла́станий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розпластаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розпластати. 2》 у знач. прикм.Який лежить пластом, навзнак або на грудях, обличчям донизу. 3》 у знач. прикм., розм. Який витягнувся в стрімкому русі (перев. про коней). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпластаний — РОЗПЛА́СТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розпласта́ти. Літак мчав униз, до землі, і вітер свистів під широко розпластаними крилами (Собко, Зор. Словник української мови в 11 томах