1. Словник української мови у 20 томах

розплоджений

РОЗПЛО́ДЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розплоди́ти.

Відає вона [княгиня], що коли не тілом, то духом показує тобі господь все це, як твій вірний посів не був висушений спекою невірства, а дощем божої помочі розплоджений був многоплідно (з легенди).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розплоджений — розпло́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розплоджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розплодити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розплоджений — РОЗПЛО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розплоди́ти. Словник української мови в 11 томах