розплутування
РОЗПЛУ́ТУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. розплу́тувати.
Коли є якісь проблеми між чоловіком і жінкою, але вони знають, що хочуть зберегти подружжя, то воліють якомога менше розбиратися в тому, в чому хтось винний, бо це “розплутування” ситуації призводить до унеможливлювання подальшого життя (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розплутування — розплу́тування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розплутування — -я, с. Дія за знач. розплутувати. Великий тлумачний словник сучасної мови