1. Словник української мови у 20 томах

розпліскувати

РОЗПЛІ́СКУВАТИ, РОЗПЛЕ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПЛЕСКА́ТИ, розплещу́, розпле́щеш і рідко розплеска́ю, розплеска́єш, док., що.

1. Схлюпуючи, розливати, розбризкувати (рідину).

– Ставайте отут, Савочко, я вам зіллю. – Щедро зливає Настя, аж розпліскує (О. Гончар);

Потягнувся [Хмельницький] рукою до кухля з водою. Розплескуючи, налив у порцелянову кварту (Н. Рибак);

Забряжчи, золоте відеречко, Розплещи дзвонкової води (А. Малишко);

* Образно. Над незвично тихим селом місяць розплескує прозорі потоки (М. Стельмах).

2. Б'ючи по чомусь або натискуючи на щось, робити його плескатим.

Руки бігали по тісті, виробляли шишки, викачували, розкачували довгі качалочки, розпліскували, вирізували зубчиками (І. Нечуй-Левицький);

Силач розіслав на спориші ряднину. На груди йому поставили ковадло й поклали залізну штабу, яку мали розплескувати (А. Шиян);

З золота можна розплескати лист завтовшки як цигарковий папір (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпліскувати — розплі́скувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розпліскувати — Розхлюпувати, розпорскувати, розбризкувати, розприскувати; (залізо) розплющувати; (секрети) П. РОЗГОЛОШУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. розпліскувати — див. давити Словник синонімів Вусика
  4. розпліскувати — і розплескувати, -ую, -уєш, недок., розплескати, розплещу, розплещеш і рідко розплескаю, розплескаєш, док., перех. 1》 Схлюпуючи, розливати, розбризкувати (рідину). 2》 Б'ючи по чомусь або натискуючи на щось, робити його плескатим. 3》 перен., зневажл. Розголошувати яку-небудь таємницю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розпліскувати — РОЗБРИ́ЗКУВАТИ (рідину); РОЗХЛЮ́ПУВАТИ (хлюпаючи); РОЗЛЯ́ПУВАТИ, РОЗПЛІ́СКУВАТИ, РОЗПЛЮ́СКУВАТИ розм. (ляпаючи). — Док.: розбри́зкати, розхлю́пати, розля́пати, розплеска́ти, розплю́скати. Вулицею часом промчить, розбризкуючи рідке болото, машина (Я. Словник синонімів української мови
  6. розпліскувати — Розплі́скувати, -лі́скую, -лі́скуєш; розплеска́ти, -плещу́, -пле́щеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розпліскувати — РОЗПЛІ́СКУВАТИ і РОЗПЛЕ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПЛЕСКА́ТИ, розплещу́, розпле́щеш і рідко розплеска́ю, розплеска́єш, док., перех. 1. Схлюпуючи, розливати, розбризкувати (рідину). — Ставайте отут, Савочко, я вам зіллю. Словник української мови в 11 томах