розплітання
РОЗПЛІТА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. розпліта́ти.
Колись, як була молодшою, любила тиху пісню затягнути під це розплітання [коси], пісню про Дунай, про смуток дівочий... (Д. Бедзик);
Розплітання волосся у весільному обряді слов'ян символізувала прощання з дівоцтвом (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розплітання — розпліта́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розплітання — -я, с. Дія за знач. розплітати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розплітання — РОЗПЛІТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розпліта́ти. Колись, як була молодшою, любила тиху пісню затягнути під це розплітання [коси], пісню про Дунай, про смуток дівочий… (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 41). Словник української мови в 11 томах