розповивати
РОЗПОВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПОВИ́ТИ, розпов'ю́, розпов'є́ш і розпови́ю, розпови́єш, док., кого, що.
Звільняти від пелюшок (дитину); розмотувати пелюшки (на дитині).
Воно сповитеє кричало У холодочку за снопом. Розповила, нагодувала (Т. Шевченко);
Її розповили: купатися – це добре (Я. Качура);
У воду постелила [Марта]білу лахманину, розповила Оксанку .. і понесла дочку до ванночки (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розповивати — розповива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розповивати — -аю, -аєш, недок., розповити, розпов'ю, розпов'єш і розповию, розповиєш, док., перех. Звільняти від пелюшок (дитину); розмотувати пелюшки (на дитині). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розповивати — РОЗГОРТА́ТИ (РОЗГО́РТУВАТИ) (розправляти щось згорнуте, складене, скручене), РОЗВЕРТА́ТИ (РОЗВІ́РЧУВАТИ), РОЗПУСКА́ТИ, РОЗВИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- розповивати — РОЗПОВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПОВИ́ТИ, розпов’ю́, розпов’є́ш і розпови́ю, розпови́єш, док., перех. Звільняти від пелюшок (дитину); розмотувати пелюшки (на дитині). Воно сповитеє кричало У холодочку за снопом. Розповила, нагодувала (Шевч. Словник української мови в 11 томах