розповідати
РОЗПОВІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПОВІ́СТИ́, і́м, іси́, док., що і без дод.
Повідомляти усно щось про кого-, що-небудь; передавати словами бачене, пережите і т. ін.; оповідати.
Прадід Данило розповідав рибалкам різну бувальщину (Ю. Яновський);
Замфір розповів жінці про вечірні пригоди (М. Коцюбинський);
Зачеплений цією розмовою за живе, сибіряк тут-таки розповів присутнім одну з своїх мисливських історій (О. Гончар);
Мати затялася: про все, що трапилося дома, розповість тільки при синові (Р. Іваничук);
// Переказувати, передавати своїми словами що-небудь прочитане або почуте.
Втомившись від біготні, .. розповідали [пастушки] один одному все те, що чули від батьків і дорослих (І. Цюпа);
Якось на уроці рідної мови він викликав мене розповісти прочитаний дома твір (Л. Смілянський);
// перен. Підтверджувати що-небудь, свідчити про щось.
Полічивши кількість річних кілець, можна визначити вік дерева. Але .. кільця можуть розповісти не тільки про вік дерева, але і про ті умови, в яких воно жило (з наук.-попул. літ.);
// Повідомляти про що-небудь, викладати щось у письмовій формі.
Українські літератори розповідають читачам про післявоєнну Чехословаччину, що успішно будує нове життя (із журн.).
(1) По пу́нктах (пункт за пу́нктом) розповіда́ти (поя́снювати і т. ін.) – докладно, послідовно розповідати (пояснювати і т. ін.).
Так багато повинен оповідати Вам, що не знаю, з чого почати. Ось Вам по пунктах (М. Коцюбинський);
Пункт за пунктом обговорили весь договір (Д. Ткач).
Значення в інших словниках
- розповідати — розповіда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розповідати — Повідати, РОЗКАЗУВАТИ, о. снувати розповідь, змальовувати словами; (майстерно) як з книжки брати; дк. РОЗПОВІСТИ, фр. нахвалитися. Словник синонімів Караванського
- розповідати — див. говорити Словник синонімів Вусика
- розповідати — -аю, -аєш, недок., розповісти, -ім, -іси, док., перех. і неперех. Повідомляти усно щось про кого-, що-небудь; передавати словами бачене, пережите і т. ін.; оповідати. || Переказувати, передавати своїми словами що-небудь прочитане або почуте. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розповідати — хохл. (расказивать) оповідати Словник чужослів Павло Штепа
- розповідати — ПЕРЕКА́ЗУВАТИ (своїми словами зміст почутого, прочитаного тощо), РОЗПОВІДА́ТИ, РОЗКА́ЗУВАТИ, ПЕРЕПОВІДА́ТИ, ПЕРЕФРАЗО́ВУВАТИ (передавати чиїсь слова, змінюючи форму, а часом і зміст висловленого). — Док. Словник синонімів української мови
- розповідати — Розповіда́ти, -да́ю, -да́єш, -да́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розповідати — РОЗПОВІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПОВІ́СТИ́, і́м, іси́, док., перех. і неперех. Повідомляти усно щось про кого-, що-небудь; передавати словами бачене, пережите і т. ін.; оповідати. Прадід Данило розповідав рибалкам різну бувальщину (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах