розповідачка
РОЗПОВІ́ДА́ЧКА, и, ж.
Жін. до розпові́да́ч.
В моїй схвильованості було і захоплення розповіддю, і глибока пошана до розповідачки – однолітки, подруги (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розповідачка — розпові́да́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- розповідачка — -и. Жін. до розповідач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розповідачка — РОЗПОВІ́ДА́ЧКА, и, ж. Жін. до розпові́да́ч. В моїй схвильованості було і захоплення розповіддю, і глибока пошана до розповідачки — однолітки, подруги (Смолич, VI, 1959, 127). Словник української мови в 11 томах