розполовинювати
РОЗПОЛОВИ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, док., що, розм.
Розрубати, розбити пополам.
Добру колоду таким кулаком розполовинити можна (І. Муратов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розполовинювати — розполови́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розполовинювати — див. різати Словник синонімів Вусика