1. Словник української мови у 20 томах

розполонюватися

РОЗПОЛО́НЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗПОЛОНИ́ТИСЯ, ло́ниться, док., рідко.

1. Розтікаючись, покривати який-небудь простір, якусь поверхню; розливатися.

Розполонилася ріка, перелітне птаство кружляло над водою (К. Гордієнко).

2. Широко, далеко розноситися, лунати (про звуки).

Розполонилися голоси.

3. Розростатися (про рослинність).

Тепер малий садок, а як розполониться, то буде дуже гарний. Он ба, як малина розполонилась (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розполонюватися — розполо́нюватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розполонюватися — -юється, недок., розполонитися, -лониться, док., рідко. 1》 Розтікаючись, покривати який-небудь простір, якусь поверхню; розливатися. 2》 Широко, далеко розноситися, лунати (про звуки). 3》 Розростатися (про рослинність). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розполонюватися — ЛУНА́ТИ (про звуки — поширюватися в просторі, ставати чутним), ЛИ́НУТИ поет., ЛЕТІ́ТИ, ЛИ́ТИСЯ, НЕСТИ́СЯ, ПІДНО́СИТИСЯ, ТЕКТИ́, ІТИ́ (ЙТИ́), ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) підсил., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил., РОЗТИНА́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
  4. розполонюватися — РОЗПОЛО́НЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗПОЛОНИ́ТИСЯ, ло́ниться, док., рідко. 1. Розтікаючись, покривати який-небудь простір, якусь поверхню; розливатися. Розполонилася ріка, перелітне птаство кружляло над водою (Горд., Дівчина.., 1954, 16). Словник української мови в 11 томах