розполіг
РОЗПОЛІ́Г, ло́гу, ч., заст.
Розташування, розміщення чого-небудь.
Ви розгортаєте карту .. Ви бачите долини й гори. Моря й річища рік. Ви бачите степи, пустині, ліси, тундри. Вічні льоди, гарячі течії, вулкани, вітри, розполіг кліматичних зон (Ю. Смолич);
При розполозі віршів ми не вважали потрібним додержуватись хронологічного порядку (В. Еллан-Блакитний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розполіг — розполі́г іменник чоловічого роду розташування арх. Орфографічний словник української мови
- розполіг — -логу, ч., заст. Розташування, розміщення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розполіг — РОЗПОЛІ́Г, ло́гу, ч., заст. Розташування, розміщення чого-небудь. Ви розгортаєте карту.. Ви бачите долини й гори. Моря й річища рік. Ви бачите степи, пустині, ліси, тундри. Словник української мови в 11 томах