1. Словник української мови у 20 томах

розпорпувати

РОЗПО́РПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПО́РПАТИ, аю, аєш, док., що, розм., рідко.

Розгрібати, розкидати що-небудь зібране докупи.

В тій хвилі вояки, що розпорпували решту сіна, підняли крик (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпорпувати — розпо́рпувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розпорпувати — -ую, -уєш, недок., розпорпати, -аю, -аєш, док., перех., розм., рідко. Розгрібати, розкидати що-небудь зібране докупи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпорпувати — РОЗПО́РПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПО́РПАТИ, аю, аєш, док., перех., розм., рідко. Розгрібати, розкидати що-небудь зібране докупи. В тій хвилі вояки, що розпорпували решту сіна, підняли крик (Фр., IV, 1950, 48). Словник української мови в 11 томах