розпростертий
РОЗПРОСТЕ́РТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до розпросте́рти.
– Ольга Василівна, полічити, мабуть, і не догадались? А вона таки й не догадалась, це правда, бо вся була поглинута тим сліпучим видовищем, бо вперше ж у такій близькості бачила розпростерті на півнеба живі лебедині крила, сяєво їх наближалось, як сонце, – вперше так зблизька спостерігала дію тих крил, на власні нерви відчула чар і поезію лету (О. Гончар);
// у знач. прикм.
Раптом над ними пронеслась, мов хмара, тінь великого, з розпростертими крилами птаха (В. Гжицький);
Побачивши матір, випустив [Михасик] траву з рук і побіг до неї з розпростертими руками (М. Томчаній).
2. у знач. прикм. Який охоплює велику площину, далеко простирається.
Проходив гори я, рівнини розпростерті (М. Рильський);
Людям неприємно жити в розпростертому селі (О. Довженко).
3. у знач. прикм. Який лежить долі, витягнувшись.
І раптом спіткнулася [Шафіге] на розпростерте тільце (З. Тулуб);
Солдатський натовп почав мовчки змикатися над розпростертим лейтенантом (П. Колесник).
Значення в інших словниках
- розпростертий — розпросте́ртий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розпростертий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розпростерти. З розпростертими обіймами — а) з широко розставленими для обіймів руками; б) дуже привітно, надзвичайно гостинно. 2》 у знач. прикм.Який охоплює велику площину, далеко простирається. 3》 у знач. прикм. Який лежить долі, витягнувшись. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпростертий — з розкри́тими (розпросте́ртими, рідше відкри́тими і т. ін.) обі́ймами, зі сл. зустріча́ти, прийма́ти і т. ін. Дуже привітно, гостинно, з радістю. — Я цілком серйозно запитую: ви що, усіх тут із розкритими обіймами зустрічаєте й проводжаєте? (І. Фразеологічний словник української мови
- розпростертий — Розпросте́ртий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розпростертий — РОЗПРОСТЕ́РТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розпросте́рти; // У знач. прикм. Раптом над ними пронеслась, мов хмара, тінь великого, з розпростертими крилами птаха (Гжицький, Опришки, 1962, 138); Побачивши матір... Словник української мови в 11 томах