1. Словник української мови у 20 томах

розпущеність

РОЗПУ́ЩЕНІСТЬ, ності, ж.

1. Розпуста, аморальна поведінка.

Кожна людина мусить знати, що статева розпущеність не тільки аморальна, а й небезпечна (з газ.).

2. перен. Властивість за знач. розпу́щений 3.

Цар остовпів і мовби занімів .. він тямив усе, отже, міг ухвилі [умить] погамувати себе, а оте тіпання – суть розпущеність (І. Нечуй-Левицький);

– Мені так незручно перед вами, отче Михайле, .. за свою таку... ну, не знаю, як це назвати, – нікчемність чи розпущеність (П. Колесник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпущеність — розпу́щеність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. розпущеність — -ності, ж. 1》 Розпуста, аморальна поведінка. Статева розпущеність. 2》 перен. Властивість за знач. розпущений 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпущеність — РОЗПУ́СТА (розпусний спосіб життя), РОЗПУ́ТСТВО, РОЗПУ́ЩЕНІСТЬ, РО́ЗПУСТ розм., БЕЗПУ́ТСТВО розм., БЕЗПУ́ТТЯ розм.; БЛУД заст., БЛУ́ДСТВО заст. (статева). Словник синонімів української мови
  4. розпущеність — РОЗПУ́ЩЕНІСТЬ, ності, ж. 1. Розпуста, аморальна поведінка. Радянське суспільство суворо засуджує всяку пошлість і розпущеність в побуті (Рад. суд на охороні прав.., 1954, 7); Статева розпущеність. 2. перен. Властивість за знач. розпу́щений... Словник української мови в 11 томах