1. Словник української мови у 20 томах

розпінений

РОЗПІ́НЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розпі́нити.

Бігла гучна ріка. Шумна і прудка, .. розпінена почерез велике неповоротне каміння (О. Кобилянська);

// у знач. прикм.

Не поглянула [Наталя] ані разу на нас. Здавалося, в тій хвилі займає її найбільше розпінений потік, що товкся шалено коло деревини (О. Кобилянська);

Читальня поступово улягалася, стихала, немовби хтось розлив на розпінені хвилі бочівку оливи, що застигала й гусла; і люди нишкли, маліли, горбилися; чоловіки механічно гасили цигарки об халяви чобіт, а жіночки тулили обличчя в хустки (Р. Федорів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпінений — розпі́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розпінений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпінити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпінений — РОЗПІ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпі́нити. Не поглянула [Наталя] ані разу на нас. Здавалося, в тій хвилі займає її найбільше розпінений потік, що товкся шалено коло деревини (Коб., III, 1956, 254). Словник української мови в 11 томах