1. Словник української мови у 20 томах

розреготатися

РОЗРЕГОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся і рідше РОЗРЕГОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся, док.

Почати сильно реготати, сміятися.

Вже нащо пан писар, що сердивсь кріпко, а тут і сам розреготавсь, як уздрів таку кумедію (Г. Квітка-Основ'яненко);

Оксен так розреготався, що залисини зробилися червоними (Григорій Тютюнник);

Павлюк розреготався несподівано гірким і моторошним сміхом (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розреготатися — розрегота́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розреготатися — -очуся, -очешся і розреготітися, -очуся, -отишся, док. Почати сильно реготати, реготіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розреготатися — СМІЯ́ТИСЯ без додатка і з кого-чого (видавати сміх від радості, веселощів, з кого-, чого-небудь комічного тощо), ШКІ́РИТИСЯ розм., ЗУБОСКА́ЛИТИ розм. рідше, КИ́ХКАТИ розм. рідше; ГИГИ́КАТИ розм., ХИХИ́КАТИ розм., ХІХІ́КАТИ розм., ХЕХЕ́КАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. розреготатися — РОЗРЕГОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся і РОЗРЕГОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся, док. Почати сильно реготати, реготіти. Вже нащо пан писар, що сердивсь кріпко, а тут і сам розреготавсь, як уздрів таку кумедію (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  5. розреготатися — Розрегота́тися, -чу́ся, -чешся гл. Расхохотаться. Коли б мертвий чув, як вона баляси точить, то й той би розреготався. Кв. І. 158. Словник української мови Грінченка