розростатися

РОЗРОСТА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗРОСТИ́СЯ, те́ться, док.

1. Виростати, утворюючи нові ростки, пагони (про рослину).

Гай усе розроставсь (Марко Вовчок);

У червні лили плідні дощі, і хоч хлібові це мало допомогло, проте трави та бур'яни розрослися без міри (Ю. Яновський);

Розрісся сад крислатий, Все .. отінив село (М. Рильський).

2. Ставати більшим за розміром, кількістю; збільшуватися.

Лист розростався, на столі вже лежало дванадцять сторінок (С. Голованівський);

У Києві .. розростаються нові квартали. Місто росте (П. Загребельний);

З високої Замкової гори видно, як широко розрісся старий Львів (І. Цюпа);

// перен. Поширювати сферу дії, прояву; посилюватися.

Розмови ставали більш різнобарвні і розростались (М. Коцюбинський);

Гамір розростався. Дим става густіший і густіший (В. Винниченко);

– Народне новгородський, розростайся й міцній! Будьмо! (П. Загребельний);

Гидке почуття враз розрослося, роздулося (О. Донченко);

* Образно. З кожною хвилиною схід розростався високим вінком світання (О. Гончар);

// в що. Збільшуючись, посилюючись, перетворюватися в що-небудь.

Ця радість, цей захват народний Уже розрослися в атаку (І. Нехода);

// до чого. Збільшуватися до якихось розмірів.

Армія мусить розростися до колосальних масштабів (О. Гончар);

// з чого. Починати рости, збільшуватися від чого-небудь.

Нинішнє багатство Терентія розрослося з Дорохтеєвого чумакування, хоча вже з його грошей і тіла до решти вивітрюється дух в'яленої риби (М. Стельмах).

3. рідко. Ставати товстим; товстіти.

Вона б іще її [одежину] шанувала, та трохи сама розрослась, що вже не надягти (А. Свидницький);

– Хіба тебе впізнаєш – розрісся, ніби столітній дуб! – зрадів Тарас товаришеві (Василь Шевчук).