розрублений
РОЗРУ́БЛЕНИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. пас. до розруби́ти.
– А червоний, як рана розрублена, попіл із його підпалених книжок? А плачі, як тужні ріки, що пливли землею і небом, коли вивозили наших сусідів на Сибір? (Р. Федорів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розрублений — розру́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розрублений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розрубити. Великий тлумачний словник сучасної мови